Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пожемчужити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пожемчужити
Берлін: Українське слово, 1924

Пожемчужи́ти, жу́, жи́ш, гл. Покрыть жемчугомъ. Голубонько мій, коли б же ти жив, я б твої крила позолотила, я б твої пір'я пожемчужила. Чуб. V. 346.