Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пожидовіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пожидовіти
Берлін: Українське слово, 1924

Пожидові́ти, ві́ю, єш, гл. Ожидовиться, усвоить себѣ еврейскія замашки и пр. К. (Желех.).