Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пожилець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пожилець
Берлін: Українське слово, 1924

Пожиле́ць, льця́, м. Жилецъ, постоялецъ. Мнж. 189. Оттакий пожилець наш! шість місяців прожив та й копійки не дав. Харьк. г.