Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позапилювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позапилювати
Берлін: Українське слово, 1924

Позапи́лювати, люю, єш, гл. Запылить (во множествѣ). Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані. К. ЧР. 3.