Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позапинати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позапинати
Берлін: Українське слово, 1924

Позапина́ти, на́ю, єш, гл. 1) Завѣсить, затянуть (напр. тканью — во множествѣ). Нічим ні позапинати дірок, ні позатикати. Г. Барв. 20, 21. 2) Застегнуть; сколоть (во множествѣ).