Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позасвідчувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позасвідчувати
Берлін: Українське слово, 1924

Позасві́дчувати, чую, єш, гл. Засвидѣтельствовать (во множествѣ).