Словарь української мови (1924)/позасвічувати

by Борис Грінченко

◀ позасвідчувати

Словарь української мови Борис Грінченко П позасвічувати

позасвічуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позасві́чувати, чую, єш, гл. Зажечь (во множествѣ). Єв. Л. XII. 35. На селі вже світло позасвічувано. Ком. I. 4.