Словарь української мови (1924)/позаставати
Зовнішній вигляд
◀ позаспокоюватися | Словарь української мови П позаставати |
позаставляти ▶ |
|
Позастава́ти, стаю́, є́ш, гл. Застать (многихъ). Усіх дома позаставав, тільки дядька Петра не було, так я тітці Марині сказав. Славяносерб. у.