Словарь української мови (1924)/позатирати
| ◀ позатиллю | Словарь української мови П позатирати |
позатихати ▶ |
|
Позатира́ти, ра́ю, єш, гл. Затереть (во множествѣ). Позатирай оте, що поналивала. Кіев. у.
| ◀ позатиллю | Словарь української мови Борис Грінченко П позатирати |
позатихати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позатирати
Борис Грінченко
1924
Позатира́ти, ра́ю, єш, гл. Затереть (во множествѣ). Позатирай оте, що поналивала. Кіев. у.