Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позатихати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позатихати
Берлін: Українське слово, 1924

Позатиха́ти, ха́ємо, єте, гл. Затихнуть (о многихъ). В людських хатах все було позатихає, все посне. Левиц. I. 116.