Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позатікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позатікати
Берлін: Українське слово, 1924

Позатіка́ти, ка́ємо, єте, гл. Затечь (во множествѣ). Погано стіжки складені, позатікали. Харьк. у.