Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позбужати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позбужати
Берлін: Українське слово, 1924

Позбужа́ти, жа́ю, єш, гл. = Позбуджати. Ранніх солов'їв позбуджала. Чуб. V. 588.