Словарь української мови (1924)/позбутися

by Борис Грінченко

◀ позбужати

Словарь української мови Борис Грінченко П позбутися

позвати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позбу́тися, бу́дуся, дешся, гл. 1) Избавиться. Позбутись лиха. Рк. Левиц. 2) Потерять. І молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася. Г. Барв. 276.