Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позбутися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позбутися
Берлін: Українське слово, 1924

Позбу́тися, бу́дуся, дешся, гл. 1) Избавиться. Позбутись лиха. Рк. Левиц. 2) Потерять. І молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася. Г. Барв. 276.