Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позвичайнішати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позвичайнішати
Берлін: Українське слово, 1924

Позвичайні́шати, шаю, єш, гл. Сдѣлаться вѣжливѣе, улучшиться по своему поведенію. Був розбишака на все село, а в руках подержано його — позвичайнішав, став м'який, хоть в ухо бгай. Конот. у.