Словарь української мови (1924)/позвичайнішати
| ◀ позвисати | Словарь української мови П позвичайнішати |
позвінчувати ▶ |
|
Позвичайні́шати, шаю, єш, гл. Сдѣлаться вѣжливѣе, улучшиться по своему поведенію. Був розбишака на все село, а в руках подержано його — позвичайнішав, став м'який, хоть в ухо бгай. Конот. у.