Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позвінчувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позвінчувати
Берлін: Українське слово, 1924

Позві́нчувати, чую, єш, гл. Повѣнчать (многихъ).