Словарь української мови (1924)/позволитися

by Борис Грінченко

◀ позволити

Словарь української мови Борис Грінченко П позволитися

позволяти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позво́литися, люся, лишся, гл. Испросить, получить позволеніе. Хлопці молодії, може погуляти которому хочеться, до дівчат кортить, — нехай же піде котрий без відома, що не позволиться у Палія, то вже й не вернеться. Драг. 201.