Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позволитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позволитися
Берлін: Українське слово, 1924

Позво́литися, люся, лишся, гл. Испросить, получить позволеніе. Хлопці молодії, може погуляти которому хочеться, до дівчат кортить, — нехай же піде котрий без відома, що не позволиться у Палія, то вже й не вернеться. Драг. 201.