Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позголювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позголювати
Берлін: Українське слово, 1924

Позго́лювати, люю, єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.