Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позначати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позначати
Берлін: Українське слово, 1924

Познача́ти, ча́ю, єш, сов. в. позначи́ти, чу́, чи́ш, гл. Обозначать, обозначить; намѣчать, намѣтить. Маркев. 121. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. Чуб. V. 796.