Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позначатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позначатися
Берлін: Українське слово, 1924

Познача́тися, ча́юся, єшся, сов. в. позначи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. 1) Обозначаться, обозначиться. 2) Сдѣлаться, стать замѣтнымъ. Левиц. ПЙО. I. 482. І не позначилось ні трохи, а скілько уже брали. Иногда прямо въ значеніи: уменьшиться на видъ. Наче і їмо не сито, а сала в бодні дуже позначилось.