Словарь української мови (1924)/позолити
| ◀ позодягати | Словарь української мови П позолити |
позолота ▶ |
|
Позоли́ти, лю́, лиш, гл. Побудить. Позич мені попілу, а то в мене не стане сорочки позолить. Харьк.
| ◀ позодягати | Словарь української мови Борис Грінченко П позолити |
позолота ▶ |
|
Словарь української мови — П
позолити
Борис Грінченко
1924
Позоли́ти, лю́, лиш, гл. Побудить. Позич мені попілу, а то в мене не стане сорочки позолить. Харьк.