Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позодягати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позодягати
Берлін: Українське слово, 1924

Позодяга́ти, га́ю, єш, гл. Одѣть (многихъ). Він за свої гроші усіх дітей її позодягав. Васильк. у.