Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позубцювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позубцювати
Берлін: Українське слово, 1924

Позубцюва́ти, цюю, єш, гл. = Позубити 2. Оце вже тобі сорочку попрутикувала і позубцювала в поділках. Кіев. у.