Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покаламутити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покаламутити
Берлін: Українське слово, 1924

Покаламу́тити, чу, тиш, гл. Помутить.