Словарь української мови (1924)/покаменіти

by Борис Грінченко

◀ покалятися

Словарь української мови Борис Грінченко П покаменіти

покаменувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Покамені́ти, покам'яні́ти, ні́ємо, єте, гл. Окаменѣть (о многихъ). Він за двері та Онилку й веде за руку. Ми й покаменіли. Г. Барв. 210. Вони обидві й покам'яніли. Мнж. 134.