Словарь української мови (1924)/покаменувати
| ◀ покаменіти | Словарь української мови П покаменувати |
поканючити ▶ |
|
Покаменува́ти, ну́ю, єш, гл. Побить камнями. Народ покаменує нас. Ев. Л. XX. 6.
| ◀ покаменіти | Словарь української мови Борис Грінченко П покаменувати |
поканючити ▶ |
|
Словарь української мови — П
покаменувати
Борис Грінченко
1924
Покаменува́ти, ну́ю, єш, гл. Побить камнями. Народ покаменує нас. Ев. Л. XX. 6.