Словарь української мови (1924)/поканючити
| ◀ покаменувати | Словарь української мови П поканючити |
покапати ▶ |
|
Поканю́чити, чу, чиш, гл. Поклянчить. Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам. Богодух. у.
| ◀ покаменувати | Словарь української мови Борис Грінченко П поканючити |
покапати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поканючити
Борис Грінченко
1924
Поканю́чити, чу, чиш, гл. Поклянчить. Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам. Богодух. у.