Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покапати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покапати
Берлін: Українське слово, 1924

Пока́пати, паю, єш, гл. Покапать; закапать. Як роса та до схід сонця, покапали сльози. Шевч. 74.