Словарь української мови (1924)/покволом
| ◀ поквоктати | Словарь української мови П покволом |
покепкувати ▶ |
|
Покво́лом, нар. Медленно. Спускався він із скель покволом. Мкр. Г. 14. Іде собі покволом. МВ. I. 41.
| ◀ поквоктати | Словарь української мови Борис Грінченко П покволом |
покепкувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
покволом
Борис Грінченко
1924
Покво́лом, нар. Медленно. Спускався він із скель покволом. Мкр. Г. 14. Іде собі покволом. МВ. I. 41.