Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покепкувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покепкувати
Берлін: Українське слово, 1924

Покепкува́ти, ку́ю, єш, гл. Посміяться надъ кѣмъ. Дай, Боже, щоб ні догадались брат з брата в чім покепкувать. Котл. Ен. III. 65.