Словарь української мови (1924)/покепкувати
Зовнішній вигляд
◀ покволом | Словарь української мови П покепкувати |
покерувати ▶ |
|
Покепкува́ти, ку́ю, єш, гл. Посміяться надъ кѣмъ. Дай, Боже, щоб ні догадались брат з брата в чім покепкувать. Котл. Ен. III. 65.