Словарь української мови (1924)/поквільно

by Борис Грінченко

◀ поквікати

Словарь української мови Борис Грінченко П поквільно

поквітчати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Покві́льно, нар. 1) = Покволом. 2) Свободно, льготно. Не знаю, як у вас, каже, а в нас дак і геть то стало поквільно панським. О. 1862. VI. 58.