Словарь української мови (1924)/поклад
| ◀ покіт | Словарь української мови П поклад |
покладати ▶ |
|
Покла́д, ду, м. 1) Яйцо (натуральное или изъ мѣлу), которое кладутъ въ какомъ нибудь мѣстѣ, чтобы курица неслась въ томъ мѣстѣ. Сяде курка й без покладу. 2) Пометъ.