Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поклекотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поклекотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Поклекоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Поклекотати.