Словарь української мови (1924)/поклепати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ поклекотіти Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поклепати 		поклик ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Поклепа́ти, па́ю, єш, гл. Отбить (косу). По обіді оддихали, потім коси поклепали. Мет. 314.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/поклепати&oldid=516195