Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поклик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поклик
Берлін: Українське слово, 1924

По́клик, ку, м. Зовъ, кличъ; воззваніе. К. ХП. 14. Мертве нехотя устає на чарівницький поклик з домовини. К. ЧР. 217.