Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покликнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покликнути
Берлін: Українське слово, 1924

Покли́кнути, ну, неш, гл. 1) Крикнуть. Покликне він на Івана Луговського, писаря військового. Дума. 2) Воззвать, вдвинуть кличъ. Ой на славній Україні кликне, покликне Филоненко, корсунський полковник, на долину Черкень гуляти. Лукаш. 36.