Словарь української мови (1924)/покликувати
Зовнішній вигляд
◀ покликнути | Словарь української мови П покликувати |
поклинцювати ▶ |
|
Покли́кувати, кую, єш, гл. = Покликати. Голосно ми на свою браттю хуторян покликаємо. К. (О. 1861. II. 229).
◀ покликнути | Словарь української мови Борис Грінченко П покликувати |
поклинцювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
покликувати
Борис Грінченко
1924
Покли́кувати, кую, єш, гл. = Покликати. Голосно ми на свою браттю хуторян покликаємо. К. (О. 1861. II. 229).