Словарь української мови (1924)/поклоччити
| ◀ поклопотатися | Словарь української мови П поклоччити |
поклювати ▶ |
|
Покло́ччити, чу, чиш, гл. — пря́діво. Порвать коноплю при мятьѣ и обратить ее въ паклю. Богодух. у.
| ◀ поклопотатися | Словарь української мови Борис Грінченко П поклоччити |
поклювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поклоччити
Борис Грінченко
1924
Покло́ччити, чу, чиш, гл. — пря́діво. Порвать коноплю при мятьѣ и обратить ее въ паклю. Богодух. у.