Словарь української мови (1924)/поклякнути
| ◀ покля | Словарь української мови П поклякнути |
поклякти ▶ |
|
Покляк(ну)ти, кну, неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії колоски зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.