Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покміть

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покміть
Берлін: Українське слово, 1924

Покмі́ть, ти, ж. Признакъ, примѣта. Вх. Зн. 51.