Словарь української мови (1924)/покмітливий
| ◀ поклячити | Словарь української мови П покмітливий |
покміть ▶ |
|
Покмі́тливий, а, е. Замѣтливый, примѣтливый. Добре тому вчиться грамоти, в кого покмітлива голова. Канев. у.
| ◀ поклячити | Словарь української мови Борис Грінченко П покмітливий |
покміть ▶ |
|
Словарь української мови — П
покмітливий
Борис Грінченко
1924
Покмі́тливий, а, е. Замѣтливый, примѣтливый. Добре тому вчиться грамоти, в кого покмітлива голова. Канев. у.