Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поколіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поколіти
Берлін: Українське слово, 1924

Поколі́ти, лі́ємо, єте, гл. Околѣть (о многихъ). На чистому щоб поколіли, щоб не оставсь ні чоловік. Котл. Ен. I. 33.