Словарь української мови (1924)/поколодва

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поколодва
Берлін: Українське слово, 1924

По́колодва, ви, ж. Ловушка для лисицъ и куницы: двѣ вбитыя въ землю развилки (розсо́хи), соединенныя бревномъ (победрина), въ развилинахъ ихъ лежитъ второе бревно (підколодник), а надъ нимъ третье (притяг), — посрединѣ оно поддерживается подставкой (свердлик), установленной на підколоднику, а на концы его наклонно положено два бревна (пі́льги): верхними концами они (зацѣпивъ сучьями) на підколоднику, а нижними на землѣ; звѣрь, силясь достать приманку, просовываетъ голову между двумя верхними бревнами, выталкиваетъ подставку и придавливается тяжестью упавшаго бревна за шею. Шух. I. 237.