Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/свердлик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свердлик
Берлін: Українське слово, 1924

Све́рдлик, ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Часть поколодви (см.). Шух. I. 237.