Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/свердлити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свердлити
Берлін: Українське слово, 1924

Свердли́ти, длю́, лиш, гл. Сверлить, буравить. Грин. II. 3. Колісник — поганий чоловік: свердле та довба та знов забива. (Погов.) Волч. у. (Лобод.).