Словарь української мови (1924)/свердельчик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свердельчик
Берлін: Українське слово, 1924

Сверде́льчик, ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Мѣтка на мѣшкахъ дегтемъ въ формѣ, напоминающей буравъ. Новомоск. у. (Залюб.).