Словарь української мови (1924)/свердельчик
Зовнішній вигляд
◀ свердельце | Словарь української мови С свердельчик |
свердлик ▶ |
|
Сверде́льчик, ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Мѣтка на мѣшкахъ дегтемъ въ формѣ, напоминающей буравъ. Новомоск. у. (Залюб.).