Словарь української мови (1924)/покопирсати
Зовнішній вигляд
◀ покопати | Словарь української мови П покопирсати |
покопити ▶ |
|
Покопирса́ти, са́ю, єш, гл. Изрыть, поковырять. Ганна показала синові обидві ручки, сині, покопирсані неначе ножем. Левиц. I. 67.