Словарь української мови (1924)/покорочати

by Борис Грінченко

◀ покороткуватий

Словарь української мови Борис Грінченко П покорочати

покорочатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Покороча́ти, ча́ю, єш, сов. в. покороти́ти, чу́, ти́ш, гл. Укорачивать, укоротить, дѣлать, сдѣлать короче чѣмъ слѣдуетъ. Сукню пошили, покоротили. Гол. III. 73.