Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покорочати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покорочати
Берлін: Українське слово, 1924

Покороча́ти, ча́ю, єш, сов. в. покороти́ти, чу́, ти́ш, гл. Укорачивать, укоротить, дѣлать, сдѣлать короче чѣмъ слѣдуетъ. Сукню пошили, покоротили. Гол. III. 73.