Словарь української мови (1924)/покорочати
| ◀ покороткуватий | Словарь української мови П покорочати |
покорочатися ▶ |
|
Покороча́ти, ча́ю, єш, сов. в. покороти́ти, чу́, ти́ш, гл. Укорачивать, укоротить, дѣлать, сдѣлать короче чѣмъ слѣдуетъ. Сукню пошили, покоротили. Гол. III. 73.