Словарь української мови (1924)/покорочатися
| ◀ покорочати | Словарь української мови П покорочатися |
покортіти ▶ |
|
Покороча́тися, чаюся, єшся, сов. в. покороти́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Укорачиваться, укоротиться; сокращаться, сократиться. Літа ж мої молодії, літа молоденькі, як вас здибле лиха доля, будьте коротенькі! Як дасть Господь лиху долю, то покоротіться, а як буде добра доля, ой то продовжіться. Гол. I. 273.