Словарь української мови (1924)/покортіти
Зовнішній вигляд
◀ покорочатися | Словарь української мови П покортіти |
покорчити ▶ |
|
Покорті́ти, ти́ть, гл. безл. Нѣкоторое время хотѣть сильно; не терпѣться. Нехай покортить. Кортить побігти подивиться.