Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покот

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покот
Берлін: Українське слово, 1924

Поко́т, та, м. Имя собаки. Покот з Вовчком несуться до мене, спинаються, ледве не звалять. О. 1862. VIII. 18.