Словарь української мови (1924)/покот

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ покоситися Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покот 		покотело ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Поко́т, та, м. Имя собаки. Покот з Вовчком несуться до мене, спинаються, ледве не звалять. О. 1862. VIII. 18.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/покот&oldid=516354